Шелудьківський ліцей ім. Ю.Є. Кравцова
Зміївської районної ради Харківської області
Адреса досвіду: 63440 с. Шелудьківка, вул. Леніна, 38, тел.0997152882
Автор досвіду: Рябуха Микола Семенович, учитель історії та правознавства Шелудьківського ліцею ім. Ю.Є. Кравцова Зміївської районної ради Харківської області, учитель І категорії.
Тема досвіду: “Розвиток критичного мислення на уроках правознавства ».
Базова модель досвіду
Актуальність досвіду
Фундаментальними особливостями сучасного світу є постійні зміни, що прискорюються. Інформація швидко примножується й застаріває, ідеї переосмислюються. І мало володіти одним простим способом мислення, необхідно власне мислення постійно адаптувати до мислення інших, прагнучи до ясності, творчості. Реформаційні процеси в освіті витікають із трансформації самого способу життя світової спільноти й обгрунтовують значущість критичного мислення як актуальної освітньої проблеми.
Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння . Такий стан речей є загрозою для демократичних перспектив України, спричинює прийняття незважених рішень майбутніми громадянами, наслідки яких обов’язково відіб’ються на наступних поколіннях; зменшує конкурентоспроможність України в світі. Отже, формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення є надзвичайно актуальною проблемою сучасної освіти.
Об’єкт досвіду: розвиток критичного мислення на уроках правознавства.
Мета досвіду:
вивчити й узагальнити методи і прийоми розвитку критичного мислення на уроках правознавства.
Теоретична база досвіду:
теоретичні аспекти критичного мислення за дослідженнями Д. Клустера,
Д. Халпер; виділення показників критичного мислення за працями Р.Пола, Е. Бікнера, Е. Мартіна; визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення за роботами І.В.Родигіної, О.Овчарук, А.Хуторського; ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій з досвіду О.Пометун, О.Данилевської, Вукіної Н.В.; характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення за доробком С.Терно, О.Марченко.
Завдання досвіду:
1.Розвивати в учнів уміння критично оцінювати суперечливі моменти розвитку суспільства.
2.Сприяти вихованню толерантності, терпимості до протилежної точки зору.
3.Розвивати навички критичного мислення інтерактивними методами з метою формування основних груп компетентностей: соціальної, інформаційної, комунікативної.
За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.
Про результативність досвіду
Критичне мислення учнів розвивається шляхом засвоєння розумових навичок виявлення і заперечення припущень; перевірки фактичної точності і логічної послідовності; розгляду контексту; вивчення альтернатив; дослідницьких навичок (спостерігати, описувати, порівнювати, визначати, асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати).
Формування основних компетентностей на основі критичного мислення сприяє продуктивній взаємодії між людьми; полегшує розуміння інших поглядів; дозволяє учням використовувати знання в ситуаціях з високим рівнем невизначеності, протистояти інтелектуальному шахрайству.
Рівень досягненого за умови систематичної роботи можна поступово підвищувати шляхом створення позитивних умов для розкриття потенціалу у навчальній ( колективна миследіяльність, особистісно – орієнтована взаємодія ) та позанавчальній діяльності, ситуацій успіху та віри в себе. На перших етапах впровадження виявляється підвищення зацікавленості учнів у вивченні предмету, а вчителя – у його викладанні.
Технології розвитку критичного мислення
Критичне мислення – це здатність використовувати певні прийоми обробки інформації, що дозволяють отримати бажаний результат. Це наукове мислення, суть якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: мусимо ми його прийняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з якою ми це робимо.
До основних рис критичного мислення відносять наступні вміння: робити логічні висновки; приймати обгрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат.
Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.
Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:
- освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;
- інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;
- культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;
- соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання.
Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:
учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що їх зрозуміють; віра в кожного учня;
- учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.
Основні фази педагогічної технології «Критичне мислення»
- Виклик
- Реалізація (осмислення)
- Рефлексія (самооцінка), або роздуми
Виклик
- Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
- Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.
- Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.
Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати - взнали” тощо.
Реалізація (осмислення)
- Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
- Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.
- Співставлення нової інформації з власними знаннями.
- Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом INSERT, складання таблиць (синтезу, “плюс – мінус – цікаво”, концептуальної таблиці), доповнення таблиці провідних та другорядних питань, робота з двочастинним щоденником тощо.
Рефлексія (самооцінка), або роздуми
- Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.
- Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.
- Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.
Технологія дає вчителю:
- вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;
- можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;
- стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;
- стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.
Технологія розвитку критичного мислення дає учню:
- вміння критично мислити;
- вміння відповідно ставитись до власної освіти;
- вміння працювати у співробітництві з іншими;
- бажання і вмінні стати людиною, яка вчиться протягом всього свого життя.
Види роботи учнів і вчителя
- Створення кластера – смислового блоку на основ і ключових слів з теми
1.Постановка учнями запитань. Цей прийом використовується, зазвичай, під час закріплення знань
3. Дискусія (від лат. Discussio – розгляд) – обмін думками з певної проблеми.
-
INSERT:
- I – interactive – самоактивізація – “v” – вже знав;
- N – noting – нова інформація – “+” – нове;
- S – system – системна розмітка – “–” – думав інакше;
- E – effective – ефективна інформація – “?” – не зрозумів, є питання;
R, T }- reading and thinking – читання та продумування.
5. Створення сенканів – у перекладі з франц. «поетичний п’ятирядник»
6. «Зигзаг», або «Ажурна пилка» - спосіб обміну інформацією, спосіб опанування великого обсягу інформації.
Сформовані за допомогою таких прийомів навички критичного мислення забезпечують прийняття найбільш оптимальних рішень у будь-якій професійній сфері, відкритість новим ідеям та знанням
Список використаної літератури
1. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник /За наук. ред. О.І. Пометун – Харків 2007р. – 190 С.
2.Державний стандарт базової і повної загальної освіти /Історія в школах України. -2004р. -№2. –С.3.
3. Десятов Д.А. Розвиток умінь та навичок критичного мислення у п’ятикласників / Історія в школах України. -2007р. -№1. – С.3.
4. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. –Харків:Основа,2007р.
5. Пометун О.І. Компетентісний підхід в сучасній освіті. –К.,2004р.
6. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007р. – С.142.
6. Родигіна І.В. Компетентністно – орієнтований підхід до навчання. –Харків:
Основа,2005р.
7. Терно С.О. Критичне мислення: чергова модо чи нагальна потреба? / Історія в школах України. -2007р.- № 4.
8.Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008.с. 58 – 64.
| 
